Спеціалізація: Травма

Запис на консультацію

Травма — це не подія сама по собі, а те, що відбувається всередині нас у відповідь на неї.

Це досвід, який виявився надто складним або болючим, щоб психіка могла з ним впоратись в моменті. Якщо подію не вдалося опрацювати, вона ніби «зависає» в тілі, у переконаннях і реакціях.

Травма виникає тоді, коли не було достатньо ресурсів, щоб впоратися з тим, що відбувалося. Вона не зникає сама по собі — і завжди залишає слід у житті людини після цієї події.

Травма може мати різне походження. Іноді вона виникає внаслідок однієї події — раптової, болючої, шокуючої. Такі ситуації викликають гостру реакцію психіки, яка не встигає «переварити» досвід. Це можуть бути аварії, напади, стихійні лиха або ситуації загрози життю. Навіть якщо все закінчилось фізично «добре», психіка може залишитися в стані напруження або постійної небезпеки.

Симптоми, що можуть свідчити про наслідки травматичного досвіду внаслідок однієї події:

01 Повторювані нав’язливі спогади або флешбеки
02 Кошмари, пов’язані з подією
03 Фізіологічна реакція на нагадування (задишка, тремтіння, пітливість)
04 Уникнення ситуацій, місць, людей, що нагадують про подію
05 Підвищена тривожність, пильність, гіперзбудженість
06 Труднощі з концентрацією, сном
07 Відчуття емоційної відстороненості або «замороженості»
08 Дратівливість, спалахи гніву або страху
09 Відчуття провини, сорому, безпорадності
10 Зниження інтересу до звичних занять або життя загалом

Ці симптоми можуть з’явитися не одразу після події, а навіть через кілька місяців. Якщо ви помічаєте у себе щось подібне — це не свідчення «слабкості», а ознака того, що психіка намагається впоратись з надто сильним досвідом.

Дитячий досвід і травма

Особливо глибокий слід залишають ті травми, які були отримані в дитинстві — коли базові емоційні потреби дитини систематично не задовольнялися. В таких умовах дитина відчуває хронічний стрес, в неї формується негативне уявлення про себе і світ, а також захисна поведінка, яка допомагала вижити — але в дорослому житті починає обмежувати.

Чи перетвориться подія на травматичну — залежить не лише від самої ситуації, а й від того, скільки ресурсу було в момент переживання, хто був поруч, хто підтримав, допоміг.

Як зрозуміти, що ви пережили травму розвитку?

Симптоми травму розвитку можуть бути менш очевидними, але вони впливають на самосприйняття, емоційний стан і стосунки з іншими людьми.

Емоційні та психологічні прояви:
  • хронічна тривожність, постійне очікування загрози;
  • труднощі з розпізнаванням і регуляцією емоцій;
  • емоційна нестабільність, перепади настрою;
  • відчуття сорому та провини, відчуття «зі мною щось не так»;
  • занижена самооцінка, самознецінення;
  • відчуття емоційної порожнечі, відключення від себе.
Поведенкові прояви:
  • імпульсивність, агресивні або деструктивні реакції;
  • самоушкоджуюча, залежна поведінка;
  • труднощі в побудові близьких стосунків або навпаки — патологічна залежність;
  • недовіра до інших.
Тілесні та фізіологічні реакції:
  • хронічна напруга в тілі, психосоматичні симптоми;
  • проблеми зі сном, апетитом;
  • відчуття «замороженості» або постійної напруги.

В результаті роботи зі мною ви отримаєте:

  • Зменшення хронічної тривоги та внутрішньої напруги
  • Краще розуміння власних емоцій і реакцій
  • Відсутність сорому, провини та самознецінення
  • Покращення якості стосунків — більше безпеки, довіри, стабільності
  • Розвиток навичок саморегуляції у складних ситуаціях
  • Зниження психосоматичних симптомів (наприклад, болі, безсоння)
  • Відновлення емоційної чутливості та здатності радіти
  • Поява внутрішньої опори, впевненості у собі
  • Можливість будувати стосунки не з автоматичних сценаріїв
запис на консультацію

Ми не обирали те, що з нами сталося. Але ми можемо обрати, як жити з цим далі.