Спеціалізація: Тривога

Тривога — це нормальна частина людського досвіду.

Всі ми час від часу відчуваємо хвилювання, напруження чи занепокоєння — це спосіб, яким психіка намагається подбати про нас. Але коли ці стани стають хронічними, надмірними або починають заважати у повсякденному житті — це може бути сигналом, що варто звернутися по допомогу.

Тривожність — це не слабкість. Це реакція нервової системи на стрес, перевантаження, травматичний досвід або накопичені переживання. Тривога може проявлятися на різних рівнях — у думках, тілі, емоціях і поведінці. У терапії ми вчимося розуміти, звідки вона виникає, як із нею бути та як відновити внутрішню опору.

Поширені прояви тривожності:

Постійне напруження, передчуття небезпеки
Надмірне планування або прокрастинація
Прискорене серцебиття, тремтіння, пітливість
Складнощі з концентрацією, «туман» у голові
Уникнення ситуацій, які викликають тривогу
Труднощі зі сном, відчуття втоми
М’язова напруга, дискомфорт
у тілі
Надчутливість до критики, страх помилитися
«Накручування» або нескінченне прокручування думок.

Звідки береться тривожність?

На розвиток тривожних станів впливають різні фактори:

Дитячий досвід і стиль прив’язаності

Психоемоційні травми або критичні події

Темперамент і вроджена чутливість нервової системи

Хронічний стрес, професійне вигорання

Тривала емоційна або фізична нестабільність.

У терапії ми:

Досліджуємо джерела тривоги та що її провокує
Вчимося розпізнавати перші сигнали тривожного стану
Створюємо стратегії для саморегуляції та заспокоєння
Опрацьовуємо глибинні переживання, пов’язані з тривогою
Відновлюємо контакт з тілом і ресурсами тіла
Закріплюємо нові навички, щоб ефект був довготривалим

запис на консультацію

У своїй роботі я використовую:

протоколи Consonance therapy

Майндфулнес і тілесні практики

DBT (діалектична поведінкова терапія)

техніки самоспостереження й саморегуляції

роботу з частинами особистості